Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Щокіна К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Щокіна К. Г. Досягнення та перспективи цитокінової та антицитокінової терапії [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна, С. Ю. Штриголь, С. М. Дроговоз // Науковий журнал МОЗ України. - 2013. - № 1(2). - С. 121-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2013_1(2)__17
| 2. |
Щокіна К. Г. Вплив рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на гістоструктуру нирок та печінки інтактних щурів [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна // Клінічна фармація. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2013_17_3_10 Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на видільну функцію нирок (ВФН) та їх гістоструктуру в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 за курсового введення не порушує кровопостачання нирок, проте за спонтанного сечовиділення здатен негативно впливати на ВФН інтактних тварин, що підтверджено результатами морфологічних досліджень. Концентраційна функція нирок у цьому разі не порушується. Незначні негативні зміни стану нирок під дією АРІЛ-1 є оборотними після скасування препарату, що підтверджено мікроскопічними та функціональними дослідженнями. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефротоксичних властивостей за динамічного контролю стану органу.Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на масові коефіцієнти та гістоструктуру нирок та печінки в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 під час курсового введення чинить певний негативний вплив на нирки та печінку. Це підтверджується результатами морфологічних досліджень, які виявили лімфоцитарну інфільтрацію в інтерстиції, локальну проліферацію сполучної тканини та епітелію канальців у нирках та лімфоцитарну інфільтрацію паренхіми печінки. Незначно негативні зміни стану нирок та печінки під дією АРІЛ-1 є оборотними. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефро- та гепатотоксичних властивостей у разі динамічного контролю стану органів. Тимчасові негативні зміни гістоструктури нирок та печінки під час застосування АРІЛ-1, імовірно, можна пояснити білковою природою препарату, який виявляє подразнювальну дію на структури нефронів та гепатоцитів, а також його імунотропними властивостями.Як відомо, зростання показників розповсюдженості та захворюваності, незадовільні результати лікування, недостатній рівень діагностики визначають проблему хронічних захворювань печінки як одну із найскладніших в сучасній медицині. В патогенезі тяжкої запальної реакції за гепатитів різного генезу з розвитком печінкової недостатності та холестазу основна роль належить цитокінам, які беруть участь у залученні запальних клітин у ділянку пошкодження, що спричиняє загибель гепатоцитів. У процесах пошкодження печінки за гепатитів важливе місце посідає інтерлейкін-1 (ІЛ-1), який є одним з найважливіших прозапальних цитокінів. Враховуючи значну роль ІЛ-1 в розвитку запалення та цитолізу гепатоцитів, мета дослідження - визначення гепатозахисної дії оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 на моделі хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Наведено результати експериментального вивчення впливу оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на перебіг хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Експериментальне пошкодження печінки викликали підшкірним введенням щурам 50 % олійного розчину тетрахлорометану в дозі 0,2 мл/100 г 2 рази на тиждень протягом 60 діб. Як препарат порівняння обрано гепатопротектор рослинного походження силібор. Визначено, що АРІЛ-1 переважає силібор за впливом на МКП, виживаність тварин, активність АлАТ, рівень сечовини, загального білка в сироватці крові, вміст ДК та ТБК-Р в гомогенаті печінки щурів. Висновок: АРІЛ-1 за гепатозахисною дією не поступається препарату порівняння, а навіть переважає його за протизапальною та антиоксидантною активністю.
| 3. |
Щокіна К. Г. Вичення кардіопротекторних властивостей рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 в умовах адреналінового міокардиту у щурів [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 5-6. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_5-6_10
| 4. |
Щокіна К.Г. Експериментальне вивчення кардіопротекторної активності рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну- 1 (АРІЛ- 1) та ліпіну на моделі іммобілізаційного стресу в щурів [Електронний ресурс] / К.Г. Щокіна, С.Ю. Штриголь, Г.В. Бєлік, Я.О Бутко // Український біофармацевтичний журнал. - 2010. - № 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2010_2_9
| 5. |
Гололобова О. В. Порівняння антиексудативної активності сучасних гепатопротекторів антраля та тютриазоліна [Електронний ресурс] / О. В. Гололобова, К. Г. Щокіна // Український біофармацевтичний журнал. - 2009. - Т. 1, № 3. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2009_1_3_6
| 6. |
Караковська Н. Є. Дослідження антиандрогенної активності екстрактів листя та кореня лопуха великого [Електронний ресурс] / Н. Є. Караковська, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 4. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_4_9
| 7. |
Мохамад Махмуд Ассаф Експериментальне вивчення впливугустих екстрактів лопуха великого на перебіг модельного гепатиту у щурів [Електронний ресурс] / Махмуд Ассаф Мохамад, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 4. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_4_10
| 8. |
Кононенко А. В. Дослідження антиексудативної активності екстракту листя горобини звичайної на моделях зимозанового та карагенінового набряків [Електронний ресурс] / А. В. Кононенко, С. М. Дроговоз, К. Г. Щокіна // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 3. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_3_9
| 9. |
Щокіна К. Г. Вплив рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на перебіг тетрахлорометанового гепатиту у щурів [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2014_18_2_6 Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на видільну функцію нирок (ВФН) та їх гістоструктуру в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 за курсового введення не порушує кровопостачання нирок, проте за спонтанного сечовиділення здатен негативно впливати на ВФН інтактних тварин, що підтверджено результатами морфологічних досліджень. Концентраційна функція нирок у цьому разі не порушується. Незначні негативні зміни стану нирок під дією АРІЛ-1 є оборотними після скасування препарату, що підтверджено мікроскопічними та функціональними дослідженнями. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефротоксичних властивостей за динамічного контролю стану органу.Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на масові коефіцієнти та гістоструктуру нирок та печінки в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 під час курсового введення чинить певний негативний вплив на нирки та печінку. Це підтверджується результатами морфологічних досліджень, які виявили лімфоцитарну інфільтрацію в інтерстиції, локальну проліферацію сполучної тканини та епітелію канальців у нирках та лімфоцитарну інфільтрацію паренхіми печінки. Незначно негативні зміни стану нирок та печінки під дією АРІЛ-1 є оборотними. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефро- та гепатотоксичних властивостей у разі динамічного контролю стану органів. Тимчасові негативні зміни гістоструктури нирок та печінки під час застосування АРІЛ-1, імовірно, можна пояснити білковою природою препарату, який виявляє подразнювальну дію на структури нефронів та гепатоцитів, а також його імунотропними властивостями.Як відомо, зростання показників розповсюдженості та захворюваності, незадовільні результати лікування, недостатній рівень діагностики визначають проблему хронічних захворювань печінки як одну із найскладніших в сучасній медицині. В патогенезі тяжкої запальної реакції за гепатитів різного генезу з розвитком печінкової недостатності та холестазу основна роль належить цитокінам, які беруть участь у залученні запальних клітин у ділянку пошкодження, що спричиняє загибель гепатоцитів. У процесах пошкодження печінки за гепатитів важливе місце посідає інтерлейкін-1 (ІЛ-1), який є одним з найважливіших прозапальних цитокінів. Враховуючи значну роль ІЛ-1 в розвитку запалення та цитолізу гепатоцитів, мета дослідження - визначення гепатозахисної дії оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 на моделі хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Наведено результати експериментального вивчення впливу оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на перебіг хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Експериментальне пошкодження печінки викликали підшкірним введенням щурам 50 % олійного розчину тетрахлорометану в дозі 0,2 мл/100 г 2 рази на тиждень протягом 60 діб. Як препарат порівняння обрано гепатопротектор рослинного походження силібор. Визначено, що АРІЛ-1 переважає силібор за впливом на МКП, виживаність тварин, активність АлАТ, рівень сечовини, загального білка в сироватці крові, вміст ДК та ТБК-Р в гомогенаті печінки щурів. Висновок: АРІЛ-1 за гепатозахисною дією не поступається препарату порівняння, а навіть переважає його за протизапальною та антиоксидантною активністю.
| 10. |
Бухтіярова І. П. Вплив антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 ралейкіну на перебіг дитизонового діабету в кролів [Електронний ресурс] / І. П. Бухтіярова, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_4_27
| 11. |
Марчишин С. М. Вплив густого екстракту трави фіалки триколірної (Viola tricolor L. ) на видільну функцію нирок інтактних щурів [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, К. Г. Щокіна, С. С. Наконечна // Фармацевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 92-95 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2013_1_16 Представлены результаты экспериментальных исследований диуретической активности густого экстракта фиалки в сравнении с классическим диуретическим препаратом гидрохлортиазидом в условиях спонтанного и водного диуреза у интактных крыс. Установлено, что экстракт фиалки обладает выраженным мочегонным действием.
| 12. |
Дроговоз С. М. Експериментальне дослідження фармакологічної активності настоянки настурції намоделі некротичних виразок у щурів [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, С. М. Марчишин, К. Г. Щокіна, Г. Р. Козир, О. О. Баєв // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 5. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_5_20
| 13. |
Щокіна К. Г. Дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на процеси апоптозу на моделі стероїдного остеоартриту у щурів [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 3. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_3_6
| 14. |
Бухтіярова І. П. Вплив ралейкіну на інтенсивність неферментативного глікозилювання та ліпідний обмін на моделі метаболічного синдрому у щурів [Електронний ресурс] / І. П. Бухтіярова, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_2_14
| 15. |
Дроговоз С. М. Протизапальні властивості настойки настурції на моделі ультрафіолетової еритеми у мурчаків [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, С. М. Марчишин, К. Г. Щокіна, О. О. Баєв, М. І. Куліцька // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 1. - С. 102-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_1_25
| 16. |
Марчишин С. М. Антиексудативна та мембраностабілізувальна активність густого екстракту трави фіалки [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, К. Г. Щокіна, С. С. Наконечна // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 113-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_3_26
| 17. |
Бухтіярова І. П. Фармакологічне дослідження гіпоглікемічних властивостей рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 [Електронний ресурс] / І. П. Бухтіярова, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз, О. М. Іщенко // Клінічна фармація. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_2_14 Цукровий діабет (ЦД) є однією з глобальних медико-соціальних проблем XXI ст. та визначений ВООЗ як неінфекційна пандемія. За останні 10 років кількість хворих на ЦД в Україні зросла більш ніж у 1,5 разу і становить понад 1,3 млн хворих. Згідно з сучасними уявленнями про патогенез ЦД II типу одну з провідних ролей у розвитку захворювання відіграють прозапальні цитокіни, а саме, інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Наведено результати експериментального вивчення гіпоглікемічних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну на моделі ЦД II типу. Визначено, що на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету з нікотинамідом у щурів ралейкін виявив антидіабетичні властивості, а саме, спричинив гіпоглікемічну дію, гальмував розвиток гіперінсулінемії та знижував ознаки інсулінорезистентності. За гіпоглікемічною дією та впливом на індекс інсулінорезистентності HOMA-IR ралейкін не поступався препаратам порівняння метформіну та анакінра, за впливом на вміст інсуліну в сироватці крові експериментальних тварин ралейкін поступався метформіну та достовірно не відрізнявся від анакінра. Одержані результати дослідження свідчать про важливу роль ІЛ у розвитку ЦД II типу та роблять ралейкін перспективним препаратом для подальшого доклінічного і клінічного вивчення з метою включення до комплексної терапії ЦД.Згідно з сучасними уявленнями про патогенез цукрового діабету (ЦД) II типу, одну з провідних ролей у розвитку захворювання відіграють прозапальні цитокіни, а саме інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Наведено результати експериментального вивчення гіпоглікемічних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну на моделі ЦД II типу. Визначено, що на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету з нікотинамідом у щурів ралейкін виявив антидіабетичні властивості, а саме, спричиняв гіпоглікемічну дію, гальмував розвиток гіперінсулінемії та знижував ознаки інсулінорезистентності. За гіпоглікемічною дією та впливом на індекс інсулінорезистентності HOMA-IR ралейкін не поступався препаратам порівняння метформіну та анакінрі, за впливом на вміст інсуліну в сироватці крові експериментальних тварин ралейкін поступався метформіну та достовірно не відрізнявся від анакінри. Одержані результати дослідження свідчать про важливу роль ІЛ у розвитку ЦД II типу та роблять ралейкін перспективним препаратом для подальшого доклінічного та клінічного вивчення з метою включення до комплексної терапії ЦД.
| 18. |
Бухтіярова І. П. Антиоксидантна дія ралейкіну на моделі стрептозотоцинового діабету в щурів [Електронний ресурс] / І. П. Бухтіярова, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз, О. М. Іщенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 6. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_6_8 Цукровий діабет (ЦД) посідає одне з перших місць у структурі ендокринних захворювань. Незважаючи на великий арсенал сучасних антидіабетичних засобів, постійно проводиться пошук нових схем лікування та лікарських препаратів, здатних виявляти нормалізуючий вплив одночасно на декілька патогенетичних ланок захворювання. Увагу привертають антидіабетичні препарати, які поряд з гіпоглікемічною дією мають антиоксидантні властивості, а також здатні зберігати цілісність beta-клітин. Наведено результати дослідження антиоксидантних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну за умов низькодозового стрептозотоцинового діабету в щурів. Одержані дані підтверджують важливу роль оксидативного стресу в розвитку ЦД I типу. Результати дослідження антиоксидантних ферментів у підшлунковій залозі (ПЗ) свідчать, що їх активність значно нижча, ніж у печінці, що співпадає з даними літератури та доводить небезпеку незворотних змін ПЗ під впливом оксидативного стресу. Визначено, що за умов стрептозотоцинового діабету в щурів ралейкін виявив виражений антиоксидантний ефект, сприяючи відновленню активності складових глутатіон-залежної ланки антиоксидантної системи експериментальних тварин і знижуючи концентрацію продуктів ПОЛ. За нормалізуючим впливом на вищезазначені показники ралейкін не поступається рекомбінантному антагоністу рецепторів ІЛ-1 анакінрі з доведеною антидіабетичною активністю та перевищує метформін.
| 19. |
Бухтіярова І. П. Фармакологічне дослідження гіпоглікемічних властивостей рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну1 [Електронний ресурс] / І. П. Бухтіярова, К. Г. Щокіна, С. М. Дроговоз, О. М. Іщенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_2_9 Цукровий діабет (ЦД) є однією з глобальних медико-соціальних проблем XXI ст. та визначений ВООЗ як неінфекційна пандемія. За останні 10 років кількість хворих на ЦД в Україні зросла більш ніж у 1,5 разу і становить понад 1,3 млн хворих. Згідно з сучасними уявленнями про патогенез ЦД II типу одну з провідних ролей у розвитку захворювання відіграють прозапальні цитокіни, а саме, інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Наведено результати експериментального вивчення гіпоглікемічних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну на моделі ЦД II типу. Визначено, що на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету з нікотинамідом у щурів ралейкін виявив антидіабетичні властивості, а саме, спричинив гіпоглікемічну дію, гальмував розвиток гіперінсулінемії та знижував ознаки інсулінорезистентності. За гіпоглікемічною дією та впливом на індекс інсулінорезистентності HOMA-IR ралейкін не поступався препаратам порівняння метформіну та анакінра, за впливом на вміст інсуліну в сироватці крові експериментальних тварин ралейкін поступався метформіну та достовірно не відрізнявся від анакінра. Одержані результати дослідження свідчать про важливу роль ІЛ у розвитку ЦД II типу та роблять ралейкін перспективним препаратом для подальшого доклінічного і клінічного вивчення з метою включення до комплексної терапії ЦД.Згідно з сучасними уявленнями про патогенез цукрового діабету (ЦД) II типу, одну з провідних ролей у розвитку захворювання відіграють прозапальні цитокіни, а саме інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Наведено результати експериментального вивчення гіпоглікемічних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну на моделі ЦД II типу. Визначено, що на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету з нікотинамідом у щурів ралейкін виявив антидіабетичні властивості, а саме, спричиняв гіпоглікемічну дію, гальмував розвиток гіперінсулінемії та знижував ознаки інсулінорезистентності. За гіпоглікемічною дією та впливом на індекс інсулінорезистентності HOMA-IR ралейкін не поступався препаратам порівняння метформіну та анакінрі, за впливом на вміст інсуліну в сироватці крові експериментальних тварин ралейкін поступався метформіну та достовірно не відрізнявся від анакінри. Одержані результати дослідження свідчать про важливу роль ІЛ у розвитку ЦД II типу та роблять ралейкін перспективним препаратом для подальшого доклінічного та клінічного вивчення з метою включення до комплексної терапії ЦД.
| 20. |
Щокіна К. Г. Вплив густих екстрактів лопуха великого на перебіг модельної гіперплазії передміхурової залози у щурів [Електронний ресурс] / К. Г. Щокіна, Г. В. Бєлік, Т. О. Куценко, Д. В. Семенів // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_3_9 Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є одним з найбільш поширених захворювань у чоловіків середнього та похилого віку. У зв'язку з цим пошук і вивчення нових ефективних і безпечних препаратів для лікування ДГПЗ є важливим і актуальним. На теперішній час номенклатура вітчизняних простатопротекторів рослинного походження обмежена. Мета роботи - експериментальне вивчення простатопротекторних властивостей густих екстрактів коренів і листя лопуха великого на моделі сульпірид-індукованої гіперплазії передміхурової залози у щурів. Модельну ДГПЗ відтворювали за допомогою внутрішньоочеревинного введення щурам-самцям cульпіриду в дозі 40 мг/кг впродовж 30 днів. Густі екстракти листя та коренів лопуха в дозі 75 мг/кг і референс-препарат простаплант форте в дозі 35 мг/кг вводили внутрішньошлунково в лікувальному режимі з 31 по 52 день дослідження. Визначено, що густі екстракти коренів і листя лопуха на моделі сульпірид-індукованої доброякісної гіперплазії передміхурової залози у щурів зменшують розвиток запальних процесів, гальмують процеси ПОЛ, нормалізують антиоксидантно/прооксидантний баланс в організмі тварин. Під впливом досліджуваних екстрактів зростає рівень андрогенної насиченості організму і співвідношення тестостеірон/естраідіол, що свідчить про позитивний вплив препаратів на сперматогенез. Густі екстракти коренів і листя лопуха знижують рівень естрадіолу і дигідротестостерону в сироватці крові експериментальних тварин, що перешкоджає розвитку проліферативних процесів у простаті і гальмує розвиток захворювання. Висновки: за вираженістю простатопротекторної дії густі екстракти коренів і листя лопуха великого не поступаються референс-препарату простаплант форте.
| | |
|
|